Дуже часта проблема розробників програм для платформи Android - це визначити, запущена програма з використанням емулятора або на реальному телефоні. У цій статті мова піде про визначення пристрою.

В Android є можливість отримати інформацію про телефонний номер пристрою, назву мобільного оператора і багато іншої корисної інформації. Про це і йдеться у цій статті.

В Android версію програми необхідно встановлювати параметром android: versionName тега manifest файлу AndroidManifest.xml. У цій статті розглянемо спосіб як програмно отримати цю інформацію.

Проблема наступна: при тестуванні оплати з використанням in-app billing в Android не приходить властивість DEVELOPER_PAYLOAD від Google-маркету, хоч вона і встановлена в REQUEST_PURCHASE запиті.

В Android SDK є можливість з програми відкрити Google Play маркет на сторінці цієї програми. Це необхідно, наприклад, для вказівки користувачеві, що необхідно оновити програму або якщо користувач вирішив за неї проголосувати. У цій статті буде розказано як це зробити.

Мало додати анотацію до класу, необхідно мати спосіб отримати інформацію про неї: що описує анотація (клас, метод, параметр і т.д,), якими властивостями володіє і інші характеристики. У цій статті мова піде саме про цю інформацію.

У цій статті мова піде про четверту (останню) стандартну анотацію для інших анотацій, а саме, про анотацію @Inherited. Як випливає з назви, ця анотація означає, що вона автоматично успадковується в дочірніх класах описаного анотацією класу.

1

Анотація @Retention дозволяє вказати, в який момент життя програмного коду буде доступна анотація: тільки в вихідному коді, в скомпільованому класі або під час виконання програми.

Анотацією @Target вказується, який елемент програми буде використовуватися анотацією. Так, в прикладі ця анотація має тип ElementType.TYPE, що означає що вона може бути оголошена перед класом, інтерфейсом або enum. Оголошення @Target в будь-яких інших місцях програми буде сприйняте компілятором як помилка.